На живописных берегах Днепра - самой большой реки юга Украины – раскинулся город Запорожье с почти миллионным населением. Наш город – колыбель запорожского казачества, областной центр, крупный индустриальный, научный и культурный центр Украины. Это город студенчества: в нем 4 университета, 2 академии, 6 институтов и множество научных высших учебных учреждений.
  Среди высших учебных заведений города Запорожский государственный медицинский университет один из самых авторитетных и престижных, поэтому ежегодно конкурс среди желающих учиться в нем очень высокий. Наш университет – один из старейших высших медицинских учебных заведений Украины, современный обучающий центр высшей (IV) степени аккредитации, новый тип прогрессивного многопрофильного вуза по подготовке бакалавров и магистров медицины и фармации...  

Ректор - Лесовой Владимир Николаевич

Харьковский государственный медицинский университет основан как государственная форма собственности и подчинен Министерству Здравоохранения Украины. Статус университета был присвоен учебному заведению постановлением Кабинета Министров Украины от 20 апреля 1994 г. №244 ("Об усовершенствовании сети высших учебных заведений") вследствие преобразования Харьковского медицинского института, который в 1920 году стал правопреемником созданного 17 января 1805 года медицинского факультета Императорского Харьковского университета, основанного 5 ноября 1804 года Указом Императора Александра I.

В 1992 году Харьковский медицинский институт первым среди медицинских вузов Украины был аттестован Министерством высшего образования Украины по IV уровню аккредитации.

Постановлением Кабинета Министров Украины от 20 апреля 1994 г. №244 "Об усовершенствовании сети высших учебных заведений" на базе Харьковского медицинского института создан Харьковский государственный медицинский университет. 

В 1998 году ХГМУ был принят членом Международной ассоциации университетов мира.

В ХГМУ сформировались и плодотворно работают 13 научных школ, некоторые из них имеют более чем вековую историю. В разные годы в ХГМУ работали академики В.П.Воробьев, В.Я.Данилевский, О.М.Марзеев, О.В.Мельников, М.Ф.Мельников-Разведенков, О.В.Палладин, Е.О.Попов, В.П.Протопопов, М.М.Соловьев, А.И.Струков, Г.В.Фольборт, М.М.Цехновицер, О.И.Черкес, В.М.Шамов, О.О.Шалимов, члены-корреспонденты Д.О.Альперн, В.О.Белоусов, О.Я.Данилевский, В.С.Деркач, Е.К.Приходькова, А.М.Утевский.

Имена многих ученых ХГМУ носят улицы Харькова. Шестой министр здравоохранения Украины, член-корреспондент АМН Украины, профессор Москаленко В.Ф. - также выпускник ХГМУ. Примером лучших выпускников университета являются народные депутаты Украины, профессора Беловол А.Н, Богатырёва Р.В., Лобода Н.В., Святаш Д.В., Гошовский В.С.

За 200 лет своего существования медицинский университет подготовил свыше 51000 врачей.
Харьковский государственный медицинский университет сегодня - это известное учебное учреждение, на 5 факультетах которого учится около 4500 студентов, среди которых свыше 800 иностранных студентов с 35 стран мира. В составе ХГМУ 63 кафедры, большинство из которых возглавляют профессора и доктора наук. Кадровый потенциал вуза - это 641 преподаватель, среди них 103 доктора наук и 399 кандидатов наук.

Среди преподавателей - 2 действительных академика НАН Украины: Герой труда, Герой Украины проф. Л.Т.Малая, и проф. В.И.Грищенко, 22 академика профильных академий: профессора А.Я.Цыганенко, М.В.Кривоносов, Е.Г.Дубенко, В.В.Бобин, Н.И.Пилипенко, Г.И.Дуденко, В.С.Приходько, В.Н.Хворостинка, А.Ф.Яковцева, Н.А.Клименко, С.Ю.Масловский, М.П.Бурых, В.И.Сипитий, Н.Г.Богдашкин, И.Ф.Костюк, В.М.Лупырь, В.И.Куцевляк, В.П.Голик, В.Г.Самохвалов, В.И.Жуков, Ю.С.Паращук, В.И.Стариков, 2 Заслуженных работника высшей школы Украины - А.Я.Цыганенко, И.Г.Митасов, 14 Заслуженных деятелей науки Украины - профессора Л.Т.Малая, В.И.Грищенко, Е.Г.Дубенко, М.П.Воронцов, В.Н.Хворостинка, В.С.Приходько, Н.Г.Богдашкин, В.И.Лупальцов, Г.И.Дуденко, А.Ф.Яковцова, С.И.Шевченко, В.И.Куцевляк, И.К.Латогуз, Ж.Д.Семидоцкая; 6 лауреатов государственных премий: профессора Л.Т.Малая, В.И.Грищенко, В.И.Лупальцов, Е.Г.Дубенко, Б.Е.Гречанин, Н.П.Волошина; 3 Заслуженных врача Украины - профессора Лесовой В.Н., Беловол А.Н., Дащук А.Г.

ХГМУ имеет более чем 40-летний опыт подготовки специалистов для зарубежных стран. Значительная часть иностранных граждан, которые закончили ХГМУ, стали известными учеными, руководителями медицинских учреждений, ведущими специалистами и организаторами здравоохранения в своих странах. Среди них известные ученые Германии: Андреас Дефренг и Герхард Рейхель, заведующие кафедрами: Уатара Калилу (кафедра урологии в Бамако, Мали), Мтанго Фариджи Даниэль (кафедра эпидемиологии и медицинской статистики, Танзания), руководители клиник: К.Б.Бишва (Непал), Эль-Шейх Идрис (Судан) и другие.

Педагогический коллектив университета работает над усовершенствованием методов обучения и контроля знаний студентов с целью достижения мировых стандартов качества подготовки врачей. 18 кафедр ХГМУ являются опорными и базовыми для повышения квалификации преподавателей. Преподаватели ХГМУ опубликовали 138 учебников и учебных пособий, среди которых "Атласы анатомии человека" В.П.Воробьёва и Р.Д.Синельникова, "Учебник физиологической химии" О.В. Палладина, "Патологическая физиология" Д.О.Альперна, "Коммунальная гигиена" О.М. Марзеева и В.М. Жаботинского, учебник В.П. Трубникова "Ортопедия и травматология", "Учебник детских болезней" В.О. Белоусова, учебник "Микробиология" В.С. Деркача, учебник "Детские болезни" В.С. Приходько в соавторстве. Ученые ХГМУ работают над решением важных проблем современной медицинской науки и практики здравоохранения. Научные исследования имеют мировую новизну, о чем свидетельствуют патенты США, Китая, Германии, а также около 300 авторских свидетельств. 

ХГМУ активно сотрудничает со многими зарубежными и международными научно-исследовательскими и учебными заведениями и организациями, такими как Европейская Федерация физиологических обществ (Франция), Международная организация по исследованию головного мозга, Региональное Европейское бюро ВООЗ (Швейцария), Американский медицинский научно-исследовательский фонд, Институт по исследованию человека имени Альберта Швейцера и многими другими.

Учеными ХГМУ было издано 260 сборников научных работ, 230 монографий.

Большое внимание в Харьковском государственном медицинском университете уделяют подготовке научно-педагогических кадров. За время существования ХГМУ здесь подготовили свыше 200 докторов и 1500 кандидатов наук.

Сегодня университет проводит подготовку врачей по учебно-квалификационными уровням "специалист" и "магистр" по 43 специальностями, утвержденными МОЗ Украины. Основными из них:
- Лечебное дело - осуществляется подготовка врачей-терапевтов, хирургов, акушеров-гинекологов, офтальмологов, отоларингологов (болезни уха, горла, носа), невропатологов, психиатров, рентгенологов, дерматологов, ортопедов-травматологов, судебно-медицинских экспертов и других.
- Педиатрия - осуществляется подготовка врачей-педиатров (детский врач всех специальностей терапевтического и хирургического профиля).
- Медико-профилактическое дело - осуществляется подготовка санитарных врачей по общей гигиене и экологии, гигиенистов (коммунальная гигиена, гигиена детей и подростков, гигиена питания, гигиена работы, радиационная гигиена), эпидемиологов, цеховых терапевтов (профессиональные болезни), инфекционистов, организаторов здравоохранения и т.п.
- Стоматология - осуществляется подготовка врачей-стоматологов: терапевт-стоматолог, ортопед-стоматолог (протезирование), хирург-стоматолог (челюстно-лицевой хирург, хирург-косметолог), детский стоматолог.

В ХГМУ функционирует подготовительный факультет для иностранных граждан.

ХГМУ расположен в 6 корпусах, клинические кафедры базируются в 8 областных, 10 городских, 4 ведомственных лечебных учреждениях и 4 научно-исследовательских институтах. В 1993 г. введен в эксплуатацию новый учебно-лабораторный корпус. Сейчас проводится строительство университетской стоматологической клиники.

Университет имеет 6 студенческих общежитий. К услугам студентов и преподавателей - университетская библиотека с книжным фондом свыше 800000 экземпляров, а также с современными носителями информации.

Выпускники Харьковского государственного медицинского университета работают во всех уголках Украины и далеко за ее пределами, в разных странах мира, возвращают людям здоровье, а нередко и саму жизнь, и этим создают добрую славу своей аlmа mater.

Наш сайт про Буковинський державний медичний університет — сучасний навчальний заклад, в якому приємно вчитись і працювати, який допоможе вам не тільки здобути фах лікаря, лікаря-медичного психолога, стоматолога, медичної сестри із вищою освітою, фармацевта, або клінічного фармацевта, але і відкриє чарівний світ науки та знань, зробить все для того щоб студентські роки пройшли із радістю та приємними згадками про спортивні досягнення, закордонні подорожі із ансамблем пісні та танцю „Трембіта”, веселі хвилини у таборі відпочинку на березі Дністра, захоплюючі миті відкриттів у науковій роботі в студентському науковому товаристві, радощі спілкування із знаними у світі медицини та науки лікарями та вченими. 

Промайнуть роки як хвилини – перше захоплення від вивчення анатомії, розкриття таємниць людського організму на фізіології, гістології, біохімії… Початок роботи із хворими в клініці від вивчення методів обстеження та симптомів до диференціальної діагностики хвороб, робота із сучасною медичною апаратурою… А будуть ще і прекрасні місяці літньої практики де можна самому не тільки навчитись робити ін'єкції, але і асистувати на операціях, приймати пологи, чергувати у реанімації. А після цього – можливість вибрати спеціалізацію за власними уподобаннями, пройти інтернатуру, можливість не тільки отримати диплом спеціаліста, але і закінчити магістратуру за обраним фахом, написати дисертацію, стажуватись на кордоном… 

Чому саме Буковинський державний медичний університет – ТОМУ ЩО МИ КРАЩІ.

К концу 20-х годов высшее медицинское образование в Украине можно было получить в Киеве, Львове, Одессе, Харькове, Екатеринославле (Днепропетровске) и Симферополе. 

Впервые вопрос о необходимости открытия медицинского вуза в Донбассе был поставлен в январе 1930 года на проходившем в Харькове, тогдашней столице Украины, съезде руководящих работников здравоохранения. Примечательно одно из обоснований необходимости: "....в соответствии с намечающимся колоссальным развитием Донбасса...". Прогноз руководящих работников сбылся! 

Уже 12 июня 1930 года Совнарком СНК Украины принял решение об открытии в г. Сталино медицинского института (первый директор - Иван Яковлевич Олимпиев, приказ от 22.06.1930). Утвердили и бюджет вуза: на 1 год - 150 тыс. рублей, на 2 год - 300 тыс. рублей. 

С чего начинать?
Сталинский горисполком выделил здание финотдела, семилетней школы и двухэтажный дом на центральной улице города, 30 квартир для преподавателей из других городов. 
Сталинский горный институт предоставил свои площади для преподавания химии и физики. 
Киевский медицинский институт выделил около 70 микроскопов. 
Анатомический музей Харьковского университета (проф. Воробьев В.П.) передал ряд оригинальных препаратов, муляжей и таблиц, чертежи и образцы специальной мебели. 
Ленинградская Военно-медицинская Академия - учебную медицинскую литературу. 
Фундаментальная библиотека Академии наук - ряд монографий, журналов, дубликаты диссертационных работ. 

Так и начинали - с миру по нитке! Сердечное им всем спасибо за помощь! От имени первых студентов и от нас, сейчас работающих и учащихся. 

Кто поставит педпроцесс?

Были приглашены из других вузов : анатомы Н.Д. Довгялло (Одесса) и Акилова А.Т. (Харьков), биолог Е.Е. Паули (Харьков), гистологи В.А. Раввин (ученик А.Г. Гурвича, Симферополь) и А.Г. Черняховский (Киев), физиолог Н.Н. Кудрявцев (Харьков), микробиолог Н.Н. Благовещенский (Казань), биохимик А.И. Войнар (Одесса), физик В.В. Адаменко, химик B.C. Гроссман, хирург В.М. Богославский (ученик С.И. Спасокукоцкого), рентгенолог И.А. Кунин, физиотерапевт С.М. Свидлер, терапевт П.А. Антоньев, врачи П.П. Раевский, Ф.М. Осипов(Ленинград), П.А. Контрольский, и др. 

Всмотритесь в список - в выборе мы не ошиблись! 

Кто были наши первые абитуриенты?

Из решения Президиума Всеукраинского Совета профсоюзов о наборе во втузы, вузы и рабфаки в 1930 году: "Считать важнейшей хозяйственной, политической и классовой проблемой - подготовку кадров специалистов из масс рабочих и их детей. Набор рабочих, батраков и их детей должен быть: рабочих в медвузы - 40%, крестьян, в первую очередь колхозников и их детей - 30%, служащих - 30%". 

Есть! Генеральную линию выполняли. Отбирали самую способную, самую рвущуюся к знаниям молодежь из всех городов Донбасса. 

26 июня 1930 года газеты "Сталинский рабочий" и "Диктатура труда" опубликовали объявление о приеме 200 студентов на первый курс Сталинского медицинского института. 

Первый учебный год начался 28 ноября 1930 года в 14-00 лекцией проф. Н.Д. Довгялло по нормальной анатомии. 

История продолжается. 

Нам с вами ее писать. Своей работой. Своей учебой. 

Благослови нас, Господи! 

Прославим Alma Mater!

1840 - підписання Його Імператорською Величністю Миколою I Височайшого Рескрипту про відкриття медичного факультету в університеті св. Володимира (29.04 за ст. стилем)
1841 - ухвала рішення Ради університету св. Володимира про відкриття у вересні 1841 р. 1 го медичного курсу
1841 - відкриття медичного факультету Київського університету св. Володимира. Набір 29 студентів. За статутом 1835 р. на факультеті було 10 кафедр. 23 (9) вересня професор М.І. Козлов прочитав першу лекцію з анатомії, а 26 (12) вересня професор В.О. Караваєв - першу лекцію з енциклопедії та методології медицини
1842 - діяльність медичного факультету за новим статутом 1842 р.
1843 - професор В.О. Караваєв став першим деканом медичного факультету
1846 - на медичному факультеті захищена перша докторська дисертація О.П. Вальтером
1853 - відкриття анатомічного театру
1863 - новий університетський статут, за яким на медичному факультеті 16 кафедр
1881 - організоване студентське наукове товариство - "Клінічне товариство студентів медиків". Організатор товариства - студент А. Кисіль, згодом видатний педіатр і громадський діяч
1884 - новий університетський статут
1907 - відкрилось медичне відділення при Вищих жіночих курсах у Києві
1916 - створено Жіночий медичний інститут у Києві
1917 - створено Український державний університет з медичним факультетом
1920 - створено Київський інститут охорони здоров'я, який об'єднав медичний факультет університету св. Володимира, Жіночий медичний інститут, медичний факультет Українського державного університету. До його складу увійшов в жовтні 1920р. одонтологічний інститут, перетворений в однойменний факультет
1921 - Київський інститут охорони здоров'я перейменований у Київську державну медичну академію
1921 - Київська державна медична академія перейменована в Київський медичний інститут. У складі інституту 2 факультети - медичний і одонтологічний
1924-1925 - в інституті створено робітфак. Введена спеціалізація, на старших курсах впроваджені напрямки: терапевтичний, хірургічний, охорони материнства та дитинства, санітарно-профілактичний
1927 - професор Київського медичного інституту Ф.Г. Яновський - перший клініцист, обраний академіком АН УРСР
1930 - в інституті організовані лікувально-профілактичний, санітарно-профілактичний і педіатричний факультети
1936 - організовано 2-й Київський медичний інститут, який проіснував до 1941 р. і увійшов до складу КМІ на початку війни
1941 - інститут евакуюється до Харкова, а потім до Челябінська
1941 - у Челябінську розпочинаються регулярні заняття в Київському медичному інституті
1941-1943 - професорсько-викладацький склад інституту бере активну участь у наданні медичної допомоги робітникам підприємств і населенню м. Челябінська та області, пораненим евакогоспіталів Челябінська та інших міст
1943 - інститут відновив заняття в Києві
1944 - Київський медичний інститут нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора
1945 - в інституті введено шестирічний термін навчання для студентів усіх факультетів
1946 - Київському медичному інституту присвоєно ім'я президента АН УРСР академіка О.О. Богомольця
1955 - до Київського медичного інституту приєднано Київський стоматологічний інститут, реорганізований в стоматологічний факультет
1956 - на лікувальному факультеті інституту організоване вечірнє відділення. В інституті введена заочна аспірантура
1957 - в інституті розпочалась підготовка спеціалістів-медиків для зарубіжних країн. При кафедрі гістології організований музей історії мікроскопа
1958 - організоване поліклінічне відділення для подання стоматологічної допомоги населенню
1959 - на всіх курсах усіх факультетів інституту введено обов'язковий виробничий практикум. В інституті організований заочний стоматологічний факультет
1965 - на базі інституту організований музей історії медицини (з 1982 - Національний музей медицини України)
1968 - в інституті заснований факультет підвищення кваліфікації викладачів вузів
1992 - інститут реорганізовано в Український державний медичний університет імені О.О. Богомольця
1995 - університету наданий статус Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
1995 - організований медичний факультет Чернігівського філіалу
1996 - затверджено персональний склад Наглядової Ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
1997 - організований факультет підготовки лікарів для Збройних сил України
1998 - організований фармацевтичний факультет 
2001 - організований медико - психологічний факультет
2001 - Національному медичному університету імені О.О. Богомольця - 160 років
2001 - університет за рейтингом "Софія Київська" названий кращим вищим медичним навчальним закладом України з врученням диплому переможця
2002 - створений міжуніверситетський медико-інженерний факультет на базі Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" та Національного медичного університету імені О.О.Богомольця 
2002 - університет нагороджений Хрестом Пошани - Почесною відзнакою "За вагомий внесок у підготовку високо кваліфікованих медичних кадрів та духовне відродження" (Диплом Українського фонду науково-економічного та юридичного співробітництва, наказ № 54 від 23 грудня 2003 року)
2002, 2004 - університет нагороджений Срібними медалями на міжнародних виставках навчальних закладів "Сучасна освіта в Україні" у 2002 році та у 2004 році в номінації "Інноваційні технології у навчанні"
2004 - відновлений журнал "Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця" (свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації від 13.05.2004р.)
2004 - зареєстрований Міжнародний Благодійний Фонд імені Олександра Олександровича Богомольця (свідоцтво про державну реєстрацію благодійної організації від 17.05.2004р. № 0673)
2005 - університет нагороджений Золотою медаллю на міжнародній виставці навчальних закладів "Сучасна освіта в Україні - 2005" та удостоєний почесного звання "Лідер сучасної освіти"
2006 - Національний медичний університет імені О.О.Богомольця святкує 165-річчя.